козуля

1. (зоол.) Північний олень (Rangifer tarandus), ссавець родини оленевих, поширений у тундровій та тайговій зонах Євразії та Північної Америки.

2. (етн.) Традиційний обрядовий пісний пряник, випечений у формі тварини (часто кози, оленя або коня), який готували на Різдво або інші свята в Україні, особливо на Поліссі.

3. (діал.) Коза, цап, а також самка дикої кози (сайгак, серна).

4. (діал., перен.) Про жваву, метку, іноді вперту жінку або дівчину.

Приклади вживання

Приклад 1:
Козуля — місцева назва сарни. Колонок — хижий звірок з родини тхорів, дуже цінний своїм хутром.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |