козлик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “козел”: молодий козел або коза невеликого розміру.

2. Розмовна назва ручного гальма у вигляді важільника або пристрою для підтримки чого-небудь, що нагадує за формою козлика (наприклад, “козлик” для пилки дров).

3. У спорті (гімнастика, акробатика): стійка на чотирьох опорах (долонях і стопах), при якій тулуб горизонтально піднятий угору, або одна з вправ.

4. Переносно: про невисоку, жваву, часто вперту людину (зазвичай про хлопчика або чоловіка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |