козля

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “коза” — молода або маленька коза.

2. (переносно, розмовне) Про вперту, неслухняну, норовливу дівчинку або жінку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Едва лѣто запало, а козля цапом стало, Цап бородатый. Ах, отвержем печали!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |