козацтво

Значення

1. Військово-політичний стан, суспільний прошарок та національно-культурний рух українського народу (переважно на землях Наддніпрянщини, Слобожанщини та Запоріжжя) у XV–XVIII століттях, основу якого становили козаки — вільні люди, що займалися військовою справою, промислами, торгівлею та відстоювали автономію українських земель.

2. Сукупність козаків як особливої соціальної, військової та етнокультурної спільноти зі своїми традиціями, правовими нормами, способом життя та управлінням (наприклад, Військо Запорозьке).

3. Період в історії України, пов’язаний з діяльністю та пануванням козацького стану, особливо час розквіту Гетьманщини (XVII–XVIII ст.).

4. Символ національної ідентичності, вільнолюбності, мужності та боротьби за волю українського народу, що став основою націєтворення.

5. Сучасне відродження козацьких традицій, звичаїв та духовно-культурних цінностей у формі громадських організацій та рухів.

Правопис та відмінювання