козаченко

1. Прізвище українського походження, пов’язане з козацтвом; поширене серед нащадків козаків.

2. (переносно, розм.) Людина, яка поводиться сміливо, рішуче, у дусі козацьких традицій; часто вживається як похвальне звертання або прізвисько.

3. (іст.) Нащадок козака; представник козацького роду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Козаченко Г.В., Макухін Г.А . Оцінювання трансакційних виФ трат підприємства //Актуальні проблеми економіки.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |