Значення
-
Зменшувально-пестливе від “козак”: молодий козак, зазвичай неодружений; також — звертання до козака з ласкою або повагою.
-
Фольклорно-пісенне звертання або найменування козака, характерне для українських народних дум, пісень та поезії, що надає образу риси лицарськості, вільності та романтики.
-
Переносно — про сміливого, відважного, вольового чоловіка або юнака, чий характер або вчинки асоціюються з козацьким ідеалом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. козаченько, р. козаченька, д. козаченькові, з. козаченька, о. козаченьком, м. козаченькові, к. козаченьку