1. У фізіології та психології — загальне відчуття нормального функціонування організму, що виникає внаслідок інтеграції сигналів від різних внутрішніх органів, м’язів, суглобів і вестибулярного апарату; загальне почуття власного тіла, його положення в просторі та руху.
2. У медицині — патологічний стан, коли це загальне відчуття функціонування тіла порушене, що може проявлятися як відчуття неіснуючої важкості, розбухання, зміни розмірів тіла або його частин.