Значення
-
Мовна форма (діалект, говірка або мова), що виконує функцію загального засобу спілкування для носіїв різних діалектів або споріднених мов на певній території, часто виникаючи в результаті їх змішування та спрощення.
-
У лінгвістиці та соціолінгвістиці — стандартизована наддіалектна форма мови, що використовується для публічного та повсякденного спілкування в багатодіалектному середовищі, наприклад, давньогрецька койне (ἡ κοινὴ διάλεκτος) епохи еллінізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. койне, р. койне, д. койне, з. койне, о. койне, м. койне, к. койне