коїтальний

[kojitɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Коїтальний (від дієслова “коїти” — робити, творити, здійснювати) — такий, що має здатність творити, продукувати, спричиняти щось; творчий, продуктивний, генеративний. Часто вживається у спеціальних контекстах (наприклад, філософія, теологія) для позначення активної, породжуючої сили або причини.

  2. (Філософія) –

    У більш вузькому, термінологічному вжитку може стосуватися сили, яка є першопричиною або джерелом будь-якої діяльності чи буття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коїтальний, р. коїтального, д. коїтальному, з. коїтального, о. коїтальним, м. коїтальнім

Більше записів