Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Кінець, край чогось; остання частина або завершення.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Кінчик, вістря чогось.
- (Лінгвістика) –
(діал., рідк.) Невеликий шматок, уривок, обрізок чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коєць, р. койця, д. койцеві, з. коєць, о. койцем, м. койцеві, к. койцю