Значення
-
(в математиці, лінійній алґебрі) Елемент простору, спряженого (дуального) до даного векторного простору; лінійний функціонал, що ставить у відповідність кожному вектору з вихідного простору певне число (скаляр).
-
(в диференціальній геометрії та тензорному численні) Об’єкт, компоненти якого перетворюються коваріантним (контрагредієнтним) чином, тобто за тим самим законом, що й базисні вектори, на відміну від контраваріантних векторів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ковектор, р. ковектора, д. ковекторові, з. ковектор, о. ковектором, м. ковекторі, к. ковекторе