ковалювання

Процес створення художніх або утилітарних виробів із металу (зазвичай заліза, сталі) шляхом гарячої чи холодної обробки ковалем за допомогою молота, ковадла та інших інструментів; кування.

У переносному значенні: наполеглива, старанна праця зі створення, формування чогось важкого, міцного, довговічного (наприклад, характеру, долі, держави).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |