Значення
-
Процес створення художніх або утилітарних виробів із металу (зазвичай заліза, сталі) шляхом гарячої чи холодної обробки ковалем за допомогою молота, ковадла та інших інструментів; кування.
-
У переносному значенні: наполеглива, старанна праця зі створення, формування чогось важкого, міцного, довговічного (наприклад, характеру, долі, держави).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ковалювання, р. ковалювання, д. ковалюванню, з. ковалювання, о. ковалюванням, м. ковалюванні, к. ковалювання