1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.
2. У місцевих говірках може використовуватися як зменшувально-пестлива форма для позначення кота або кошеняти (від діалектного «коцьо» або «коцик» — кіт).
коцик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чи була би несла голе коріння в таку студінь Васюта чомусь не носить свого онука в садок у одних штаненятах, а лиш загортає в коцик, а вже тоді бере на руки та й колише крізь село. То ж така сама дитина, як жива квітка.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: іменник (однина) |