коцик

[kot͡sɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

  2. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках може використовуватися як зменшувально-пестлива форма для позначення кота або кошеняти (від діалектного «коцьо» або «коцик» — кіт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коцик, р. коцика, д. коцикові, з. коцик, о. коциком, м. коцикові, к. коцику

Більше записів