Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коць, р. коць, д. коць, з. коць, о. коць, м. коць, к. коць
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘коц’ походить з німецької мови: від нововерхньонімецького ‘Kotze’ (або ‘Kutze’), що означає ‘груба вовняна ковдра’ або ‘тканина’. Це слово, у свою чергу, походить від середньоверхньонімецького ‘kotze’ та давньоверхньонімецького ‘kozzo’ або ‘chozza’ з тим самим значенням. Також існує зв’язок з німецьким словом ‘Воі’ (вовняна тканина) та нижньонімецьким ‘baie’ (вид грубого сукна), від якого походить українське слово ‘бая’. Раніше висувалися теорії про походження з румунської або перської мов, але вони були визнані помилковими.