котрийсь

1. (заст., діал.) Неозначений займенник, що вказує на невизначену особу чи предмет із групи однорідних; якийсь, дехто, хтось.

2. (заст., діал.) Уживається для посилення значення вказівного займенника “котрий”; той самий, який саме.

Приклади:

Приклад 1:
Долаючи пташиний опір мапи, Ада згорнула її і силоміць заховала в торбинку, видобувши натомість котрийсь із незліченних путівників. Будинок, навпроти якого вони стояли, містився на другому боці вузенького каналу і провадив до нього зовні не примітний місток.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Не потовпляться всi… Коли проходив котрийсь з багачiв, Мандрика або Пiдпара, тi, що мокли пiд ганком зборнi, брали його на зуби. — Заходь, почуєш, як твою землю там дiлять.
— Самчук Улас, “Марія”