котонізація

[kotonizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (в історії та соціології) Процес насильницького переселення людей, зокрема селян, у спеціально створені компактні поселення (котоні) з метою їх контролю, асиміляції або освоєння територій; політика створення таких поселень.

  2. (Історія) –

    (в історії України) Політика польської влади в XVI–XVII століттях щодо організації на українських землях (особливо на Волині) окремих поселень (котоній), заселених кріпаками-українцями, що сприяло зміцненню панського землеволодіння та посиленню кріпосництва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. котонізація, р. котонізації, д. котонізації, з. котонізацію, о. котонізацією, м. котонізації, к. котонізаціє

Більше записів