Значення
- (Мистецтво) –
Невеликий трикутний шматок тканини, який жінки та дівчата носять на голові, пов’язуючи під підборіддям; різновид хустки або головного убору.
- (Побут) –
Трикутний шматок паперу, тканини тощо, що використовується в побуті, техніці або як форма для загортання чого-небудь (наприклад, косинка для цукерок).
- (Математика) –
У математиці: прямокутний трикутник, зокрема креслярський інструмент такої форми для побудови кутів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. косинка, р. косинки, д. косинці, з. косинку, о. косинкою, м. косинці, к. косинко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘косинка’ походить від прикметника ‘косий’, що означає ‘похилий, кривий’. Це праслов’янське коріння *kos- пов’язане з дієсловом ‘чесати’ (з чергуванням голосних). Спочатку ‘косинка’ — це трикутний рушник або хустка, яку носили на голові, складаючи навскіс. Таким чином, назва відображає форму предмета.