косинка

1. Невеликий трикутний шматок тканини, який жінки та дівчата носять на голові, пов’язуючи під підборіддям; різновид хустки або головного убору.

2. Трикутний шматок паперу, тканини тощо, що використовується в побуті, техніці або як форма для загортання чого-небудь (наприклад, косинка для цукерок).

3. У математиці: прямокутний трикутник, зокрема креслярський інструмент такої форми для побудови кутів.

Приклади вживання

Приклад 1:
50, 217, 219 Косачі 221 Косинка Гр. 202 Косів М.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |