костиль

Значення

1. (Біологія) –

   Рідкісне, застаріле позначення для кістки, особливо великої або виступаючої (наприклад, кісточка у плоді, кістка в тілі).

2. (Техніка) –

   У діалектах — палиця, ціпок, ключка, часто з гострим металевим наконечником для опори під час ходьби по слизькій або нерівній поверхні (крижі, снігу, гірській місцевості).

3. (Техніка) –

   У рибальстві — довгий, міцний шест або жердина, що використовується для керування (штовхання) плота, човна на мілководді.

4. (Техніка) –

   У техніці та побуті — довгий стрижень, спиця або схожий виріб, що виконує роль осі, опори, важеля або елемента кріплення.

Правопис та відмінювання