Словник Української Мови
Буква
1. Католицький храм, культова споруда римо-католицької церкви, характерна для західних та центральних регіонів України, Польщі, Литви та інших країн.
2. (переносне значення) Католицька церква як релігійна організація або інституція (зазвичай у словосполученнях, наприклад, “позиція костелу”).
Приклад 1:
— Польща, де все дихало «Солідарністю»: паломництво на могилу ксьондза о. Попелушка; зустрічі зі студентами-україністами у Варшавському університеті; революційний Ґданськ — переповнений по вінця модерний костел св. Барбари і майдан навколо нього, полум’яна проповідь, спрямована проти тих, хто розігнав страйк на Ґданській верфі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”