1. Схил гори, пагорба або будь-якої височини, що має похилу, некруту поверхню.
2. Місцевість з таким похилим рельєфом; узгір’я, пологі пагорби.
3. (у техніці, геодезії) Похила ділянка земної поверхні, виміряна за кутом нахилу до горизонту.
косогір
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За вікном, попри самі шибки, рівною діагоналлю лежить косогір, вкритий зелененькими врунами вівса. Далі — ялини, вілли, улоговина, по той бік якої здіймаються високі гори.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |