Словник Української Мови
Буква
космонавт — фахівець, який пройшов спеціальну підготовку та здійснює польоти в космічному просторі на космічних апаратах.
космонавт — член екіпажу космічного корабля, який безпосередньо бере участь у його керуванні, обслуговуванні або проведенні наукових досліджень під час польоту.
космонавт — загальна назва людини, яка подорожує або працює в космосі, незалежно від країни походження (синонімічні терміни для окремих країн: астронавт — США та ін., тайконавт — Китай).
Приклад 1:
— як сказав пєрвий совєцкiй космонавт, — i — поїхали, полетiли, сестрички‑голубочки: ти — за океан, а Дарка — ще далi, молочно‑бiлою тiн‑ню стартувавши з гори перем’ятого брухту на котрусь iз найдальших зiрок, — пiзня дитина, народжена матiр’ю, щоб утримати чоловiка, а не стало кого втримувати — i вичерпалось життя, розтиснула п’ястук Господня десниця, вiдпускаючи на свободу наболену душу: мир тобi, страднице, вiдпочинь.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Космонавт Ейзел відмовився навіть обговорю- вати цей інцидент з керівниками польоту і звинуватив наземний центр у тому, що там наговорили космонавтам «красивих слів» про спорядження, хоча воно нікуди не придатне. ( За В.В.Паріним, Ф.Г.Космолінським, Б.А.Душковим).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”