1. Філософсько-світоглядне вчення, що розглядає Всесвіт (космос) як цілісну, впорядковану систему, а людину — як органічну частину космічної єдності; напрям у філософії та науці, що підкреслює взаємозв’язок людини та космосу.
2. Напрям у російській філософській та релігійній думці кінця XIX — початку XX століття (М. Федоров, К. Ціолковський, В. Вернадський та ін.), що проголошував активне освоєння та перетворення космосу, подолання смерті та об’єднання людства.
3. У мистецтві (особливо авангардному) — художня течія, що звертається до космічних мотивів, образів майбутнього, ідеї панування людини над всесвітом.