кошуля

1. Старовинний верхній одяг з білого полотна, довгий, з прямими рукавами та коміром, який носили чоловіки в Україні (найчастіше як святковий).

2. Рідка, вільна сорочка (чоловіча або жіноча), часто білого кольору, що є традиційним елементом деяких національних костюмів слов’янських народів.

3. У техніці — зовнішня оболонка, покрив, кожух, що захищає механізм або його частини (наприклад, кошуля циліндра, кошуля котла).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |