Кощій — у східнослов’янській міфології та казках: злий чарівник, відьмак, що володіє великою магічною силою, часто безсмертний або дуже старий, чия смерть схована окремо від тіла (наприклад, в яйці, голці або вогні).
Кощій (Костій, Кащей) — власна назва персонажа, втілення зла та чаклунства у фольклорі, зокрема в казках (наприклад, “Кощій Безсмертний”).
Кощій (переносно) — про дуже худу, кістляву, сухорляву людину; також може вживатися для позначення скупого, жадібного людини.