корзно

1. Дорога хутряна верхня одіж, часто з довгими рукавами, яку носили князі, бояри та заможні люди в Київській Русі.

2. Хутро, хутряна шкура, що використовувалася для пошиття такої одягу або як цінний подарунок, об’єкт торгівлі та данини.

3. (у переносному значенні) Багатство, скарби, дорогі речі.

Приклади вживання

Приклад 1:
І я тут борзо одпив своє корзно, одпив би й меч, коли ж всупереч: «Пили ми, вої, пили — голову загубили. Свою — то й так, а княжу — на чашу вражу.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |