Значення
- (Лінгвістика) –
(дієслово) Докоряти, дорікати комусь, висловлювати осуд, невдоволення чи докір через вчинки або поведінку.
- (Історія) –
(дієслово, застаріле) Підкоряти, приборкувати, перемагати когось або щось.
- (Лінгвістика) –
(іменник, рідко) Дія за значенням дієслова «корити»; докір, осуд, картання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я корю, ти кориш, він корить, ми коримо, ви корите, вони корять