Значення
- (Ботаніка) –
Діалектна назва корчака — невеликого пня, кореня або сучка, що виступає з землі та перешкоджає при ходьбі чи обробітку ґрунту.
- (Зоологія) –
У мисливській термінології — старий, досвідчений та хитрий самець тетерука, який уникає традиційних мисливських прийомів і часто має особливі, потворні пір’я через постійні бої з іншими самцями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корячки, р. корячок, д. корячкам, з. корячок, о. корячками, м. корячках, к. корячки