корячок

1. Діалектна назва корчака — невеликого пня, кореня або сучка, що виступає з землі та перешкоджає при ходьбі чи обробітку ґрунту.

2. У мисливській термінології — старий, досвідчений та хитрий самець тетерука, який уникає традиційних мисливських прийомів і часто має особливі, потворні пір’я через постійні бої з іншими самцями.

Приклади:

Приклад 1:
Вiн знайшов корячок i протиснувся крiзь натовп.
— Самчук Улас, “Марія”