корячок

[korjɑt͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Діалектна назва корчака — невеликого пня, кореня або сучка, що виступає з землі та перешкоджає при ходьбі чи обробітку ґрунту.

  2. (Зоологія) –

    У мисливській термінології — старий, досвідчений та хитрий самець тетерука, який уникає традиційних мисливських прийомів і часто має особливі, потворні пір’я через постійні бої з іншими самцями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корячки, р. корячок, д. корячкам, з. корячок, о. корячками, м. корячках, к. корячки

Більше записів