Древослів

Словник Української Мови

корувальний

[koruʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Призначений для корування — очищення від кори (про інструмент, машину, пристрій тощо).

  2. (Техніка) –

    (техн.) Такий, що здійснює процес корування, пов’язаний із зняттям кори (про технологію, операцію, лінію).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корувальний, р. корувального, д. корувальному, з. корувального, о. корувальним, м. корувальнім

Більше записів