корупція

[korupt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Зловживання службовим становищем, наданим державною чи громадською посадою, для отримання незаконної вигоди, переваги або особистого збагачення, що супроводжується порушенням закону, службового обов’язку та принципів справедливості.

  2. (Соціологія) –

    Система суспільних відносин, за якої державні чи інші службовці, а також політичні діячі, використовують свої повноваження та ресурси для особистої вигоди, що призводить до розповсюдження продажності, хабарництва, кумівства та зниження ефективності державних інституцій.

  3. (Юриспруденція) –

    Моральне розкладання, розбещення, втрата чесності та принципів у діяльності посадових осіб або установ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корупція, р. корупції, д. корупції, з. корупцію, о. корупцією, м. корупції, к. корупціє

Більше записів