1. (діал.) Хотіти, бажати чогось; мати потяг до чого-небудь.
2. (перен., рідко) Сподобатися, припасти до вподоби.
кортіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Нехай же, — думає, — яєць я напечу, Як буду у млині сидіти, Наїмся досхочу — Не буде так кортіти». Дождавсь черги, пішов у млин Та зараз же і заходився Зробить почин.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: дієслово () |