1. (мед.) У спосіб, властивий короткозорій людині; з обмеженою здатністю чітко бачити віддалені предмети.
2. (перен.) Обмежено, вузько, без розуміння перспективи або наслідків; недалекоглядно.
короткозоро
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хіба що за самий факт її існування, бо свідомо вона нічого від нього не хоче і не хотіла… — Як мені все це набридло, — урвала вона мовчанку, короткозоро поглядаючи на годинника.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |