Древослів

Словник Української Мови

короткозамикаючий

[korotkozɑmɪkɑjut͡ʃɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який призначений для створення короткого замикання в електричному колі або здійснює таке замикання.

  2. (Техніка) –

    Який має властивість швидко замикати електричне коло на себе при певних умовах (наприклад, про перевищенні напруги).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. короткозамикаючий, р. короткозамикаючого, д. короткозамикаючому, з. короткозамикаючого, о. короткозамикаючим, м. короткозамикаючім, к. короткозамикаючий

Більше записів