1. Який триває недовго, має коротку тривалість; нетривалий, короткочасний.
2. (У спеціальних термінологіях) Який існує, діє або зберігається протягом обмеженого, відносно невеликого проміжку часу.
короткотривалий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вулиці і площі було вичищено ще, напевно, вдосвіта… Я знайшов короткотривалий притулок у кав’ярні «Люїт- польд», яку розшукав за мапою на Брієннерштрассе (чи, як тут кажуть, «штразе»), 11, де дозволив собі один за одним два подвійні «ремі-мартени» (перший на вшанування пам’яті Рільке, другий — Стефана Ґеорґе). Коли мені зробилося зовсім тепло, я виповз із кав’ярні й рушив помаленьку в бік Швабінґа, поминаючи Одеонсплятц і залиту першим присмер ковим освітленням Людвіґштрассе.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |