1. (у ботаніці) Про квітку: така, що має короткий стовпчик (стовпчик — частина маточки між зав’яззю та приймочкою).
короткостовпчастий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (у ботаніці) Про квітку: така, що має короткий стовпчик (стовпчик — частина маточки між зав’яззю та приймочкою).
Відсутні