1. (у ботаніці) такий, що має коротке кореневище; що росте або розвивається на основі короткого кореневища.
короткокореневищний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (у ботаніці) такий, що має коротке кореневище; що росте або розвивається на основі короткого кореневища.
Відсутні