Древослів

Словник Української Мови

короткодіючий

[korotkodijut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    (про ліки, хімічні речовини тощо) Такий, що має швидкий, але нетривалий за часом ефект; протилежне до тривалодіючого.

  2. (Фізика) –

    (у техніці, фізиці) Такий, що діє, працює або відбувається протягом короткого проміжку часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. короткодіючий, р. короткодіючого, д. короткодіючому, з. короткодіючого, о. короткодіючим, м. короткодіючім

Більше записів