Властивість або стан того, що триває недовго, має обмежений часовий проміжок; нетривалість, миттєвість.
короткочасність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що триває недовго, має обмежений часовий проміжок; нетривалість, миттєвість.
Відсутні