коротенький
[korotɛnʲkɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма до прикметника “короткий”; що має невелику довжину або тривалість.
- (Лінгвістика) –
(переносне значення) Стислий, лаконічний, що виражено небагатьма словами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коротенький, р. коротенького, д. коротенькому, з. коротенького, о. коротеньким, м. коротенькім
Приклади з художньої літератури
-
Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба. На йому солом’яний сіренький капелюшок, штанці навипуск, ковнірчики й синенький коротенький піджачок. Кишені у цьому піджачку пошиті так високо, що панок як закладе туди руки, то так і нагадає зараз тих коників із піднятими ніжками, що стрекотять і стрибають по стерні.— Василь Симоненко