1. Зменшувально-пестлива форма до прикметника “короткий”; що має невелику довжину або тривалість.
2. (переносне значення) Стислий, лаконічний, що виражено небагатьма словами.
коротенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Складімо якусь довшу річ, вже не коротенький якийсь віршик, але справжню амеопу без музору. — Яку «амеопу без музору»?!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Життя було таке широке й безмежне, а вiк мiй такий коротенький, як носик горобчика. — Тра-та-та!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикметник () |