Значення
- (Історія) –
Урочисто надівати корону на голову монарха під час церемонії вступу на престол, інтронізації; проголошувати когось королем, царем, імператором тощо.
- (Спорт) –
Переносно: визнавати когось найкращим, першим у певній галузі, давати комусь вищу оцінку, звання (наприклад, коронувати чемпіона).
- (Спорт) –
У спорті: завершувати атаку, комбінацію ударом, який приносить гол (переважно у футболі).
- (Лінгвістика) –
Заст. або спец. Увінчувати, завершувати щось, додавати щось як вищу, завершальну частину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я короную, ти коронуєш, він коронує, ми коронуємо, ви коронуєте, вони коронують