коронувати

1. Урочисто надівати корону на голову монарха під час церемонії вступу на престол, інтронізації; проголошувати когось королем, царем, імператором тощо.

2. Переносно: визнавати когось найкращим, першим у певній галузі, давати комусь вищу оцінку, звання (наприклад, коронувати чемпіона).

3. У спорті: завершувати атаку, комбінацію ударом, який приносить гол (переважно у футболі).

4. Заст. або спец. Увінчувати, завершувати щось, додавати щось як вищу, завершальну частину.

Приклади вживання

Приклад 1:
Оповістили, що король буде коронувати Цецілію другого дня в соборі святого Яна. IV Гризельда вернулась з батьком додому, увійшла в покої й сіла край вікна в невеличкій своїй кімнатці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |