коронувати

[koronuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Урочисто надівати корону на голову монарха під час церемонії вступу на престол, інтронізації; проголошувати когось королем, царем, імператором тощо.

  2. (Спорт) –

    Переносно: визнавати когось найкращим, першим у певній галузі, давати комусь вищу оцінку, звання (наприклад, коронувати чемпіона).

  3. (Спорт) –

    У спорті: завершувати атаку, комбінацію ударом, який приносить гол (переважно у футболі).

  4. (Лінгвістика) –

    Заст. або спец. Увінчувати, завершувати щось, додавати щось як вищу, завершальну частину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я короную, ти коронуєш, він коронує, ми коронуємо, ви коронуєте, вони коронують

Більше записів