Древослів

Словник Української Мови

кородований

[korodoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Який має корону, увінчаний короною (про монарха).

  2. (Історія) –

    Який має зображення корони як геральдичний знак або елемент оздоблення (про герб, печатку, монету тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кородований, р. кородованого, д. кородованому, з. кородованого, о. кородованим, м. кородованім

Більше записів