короблення

[koroblɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Деформація, викривлення плоских або довгих деталей (переважно дерев’яних, металевих) внаслідок нерівномірного зволоження, нагрівання, охолодження або внутрішніх напружень.

  2. (Техніка) –

    (перен., розм.) Викривлення, спотворення форми чогось; дія за значенням дієслова “коробити(ся)”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. короблення, р. короблення, д. коробленню, з. короблення, о. коробленням, м. коробленні, к. короблення

Більше записів