Древослів

Словник Української Мови

коро

Буква

1. (Koro) Власна назва народу, що проживає на півночі Ефіопії, та його мови, яка належить до омотської гілки афразійської мовної сім’ї.

2. (Koro) Власна назва невеликого міста та комуни у префектурі Парма в італійському регіоні Емілія-Романья.

3. (Koro) Власна назва острова в Тихому океані, що входить до складу Фіджі, а також однойменної морської протоки біля його берегів.

4. (Koro) Власна назва річки в Центральній Африці, лівої притоки річки Бані, яка, у свою чергу, є притокою Нігеру (протікає територією Малі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки Ада, коро­ лева прийняття, в темно-зеленій сукні з брошкою-жабкою (жабкою Брошкою), незрушно стояла перед розкритою кни­ гою, грубезним напівфоліянтом. — Мої славетні!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
У замкненому колі проходив коро– ткочасний струм, який можна виявити за допомогою гальванометра G. За напря м- ком струму визначають знак рухомих за- рядів. Цей д ослід дав змогу визначити п и- томий заряд m q ; де q – заряд носія струму, m – його маса.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
310 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 Характерною особливістю суціл ь- них рентгенівських спектрів є наявність чіткої коро ткохвильової межі minλ та її незалежність від речовини анода. При пі д- вищенні напруги інтенсивність випром і- нювання збільшується, а корот кохвильова межа зміщується у бік коротких хвиль.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів