Словник Української Мови
Буква
1. (історичне) Великий дерев’яний посуд (діжка, кадка) для засолювання огірків, капусти, м’яса або для зберігання різних продуктів і рідин.
2. (переносне значення, розмовне) Про людину, яка має великий, ненажерливий шлунок, або про того, хто багато їсть.
Приклад 1:
Климкович, Корнило У с- тиянович, або люди, відомі зі своїх здорових поглядів на народну справу, як М. Полянський та І. Шараневич, тим-то театр наш у перші роки свого існування був чи не найбільше проречистим свідоцтвом нашої духової й культурної єдности з Наддніпрянсь- кою Україною. Роки занепаду.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Приклад 2:
Тому-то Краєвий Виділ, бажаючи виконувати право нагляду над українською сценою, покликав до життя Артистичний Комітет, в склад котрого увійшли: Василь Ільницький, Михайло Полянський, Омелян Партицький, Наталь Вахнянин, Корнило Сушкевич, Юліян / 275 Целевич та Михайло Димет. Комітет мав теж “провірювати, чи і оскільки основні є заміти, які даються чути дотично політичного напряму тої сцени та уживання мови, зариваючої частіше о чужу, не українську мову” (L. W. 14685/69).
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”