корній

1. Власна назва персонажа з українського фольклору, одного з трьох братів-лицарів (разом з Попелем і Довбушем), який фігурує в народних думах та переказах.

2. Власна назва персонажа з народної казки «Корній, Вернигора і Вертодуб» — одного з трьох богатирів, що втримали небо.

3. Власна назва рідкісного чоловічого імені, що походить від слова «корінь».

Приклади вживання

Приклад 1:
ТОВСТЮК КОРНІЙ ДЕНИСОВИЧ (нар.1922р.) На основі інтеркалювання шаруватих струк- тур вперше створив акумулятори та конденса- тори нов ого покоління.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Корній (тиxo). Я не скінчив же… Я хотів сказати: «і Чорна Пантера буде вільною».
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: t.d. () |