Словник Української Мови
Буква
1. Пристрій або посудина для годування свійських тварин, птахів або диких тварин у заповідниках, парках тощо.
2. Переносне значення: джерело незаконного або нечесного одержання доходів, матеріальних благ, часто через зловживання службовим становищем.
3. У техніці: пристрій для подачі палива, матеріалів або сировини в агрегат, машину, печ.
Приклад 1:
Тут саме загриміли засови біля «кормушки», й всі злякано перезирнулися, гладячи зі злобою на Краснояружського, мовляв, «через тебе все, чортів сину!» По хвилі відчинилася «кормушка» й просунулася голова наглядача. Голова поводила щелепою, подивилася на всіх по черзі, пожувала якесь несказане слово й висунулась назад, не зачиняючи «кормушки», щось там сопла, роздивлялась записку, потім знову всунулась в «кормушку», знову поводила неголеною щелепою й нарешті промовила.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”