коріньок

[korinʲok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “корінь” — невеликий корінь, корінець.

  2. (Ботаніка) –

    Розмовна назва коренеплоду, зокрема моркви, буряка або ріпака, що має витягнуту, конусоподібну форму.

  3. (Ботаніка) –

    У ботаніці — нижня, звужена частина зав’язі квітки, що з’єднує її з квітконіжкою; базальна частина насіннєзав’язі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коріньки, р. коріньок, д. корінькам, з. коріньки, о. коріньками, м. коріньках, к. коріньки

Більше записів