коріньок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “корінь” — невеликий корінь, корінець.

2. Розмовна назва коренеплоду, зокрема моркви, буряка або ріпака, що має витягнуту, конусоподібну форму.

3. У ботаніці — нижня, звужена частина зав’язі квітки, що з’єднує її з квітконіжкою; базальна частина насіннєзав’язі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |