Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “корінь” — невеликий корінь, корінець.
- (Ботаніка) –
Розмовна назва коренеплоду, зокрема моркви, буряка або ріпака, що має витягнуту, конусоподібну форму.
- (Ботаніка) –
У ботаніці — нижня, звужена частина зав’язі квітки, що з’єднує її з квітконіжкою; базальна частина насіннєзав’язі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коріньки, р. коріньок, д. корінькам, з. коріньки, о. коріньками, м. коріньках, к. коріньки