Словник Української Мови
Буква
1. Народ, основне населення Корейського півострова, що формує корінну націю держав Північна Корея (КНДР) та Південна Корея (Республіка Корея), а також численну діаспору в інших країнах світу.
2. Представники цього народу, особи корейської національності.
Приклад 1:
Японці, в’єтнамці, корейці, монголи запозичили в китайців ієрогліфічну писемність, історіографію, літературу, ідеологію. У середні віки китайська мова була для них основним засобом дипломатичного, наукового та релігійного спілкування.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”