кореспондуючий
[korɛspondujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
Який перебуває у взаємному листуванні, обмінюється листами, кореспонденцією з кимось.
- (Наука) –
У складі власної назви наукової установи: такий, що має статус із обмеженими повноваженнями порівняно з дійсним (повним) членом, часто стосується члена академії наук, який проживає за межами країни або міста, де розташована академія (напр., кореспондуючий член Національної академії наук України).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кореспондуючий, р. кореспондуючого, д. кореспондуючому, з. кореспондуючого, о. кореспондуючим, м. кореспондуючім