кореспондуючий

1. Який перебуває у взаємному листуванні, обмінюється листами, кореспонденцією з кимось.

2. У складі власної назви наукової установи: такий, що має статус із обмеженими повноваженнями порівняно з дійсним (повним) членом, часто стосується члена академії наук, який проживає за межами країни або міста, де розташована академія (напр., кореспондуючий член Національної академії наук України).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |