кореспондент

1. Особа, яка перебуває у листуванні з кимось, обмінюється листами.

2. Автор кореспонденції (у 3-му значенні); журналіст, постійний представник засобу масової інформації (редакції газети, журналу, телебачення, радіо тощо) у певному регіоні або країні, що готує інформаційні матеріали про події на місці.

3. У банківській та торговельній практиці: особа або установа, якій доручено виконання певних доручень, операцій; постійний представник організації в іншому місті чи країні.

Приклади вживання

Приклад 1:
От так Ваш кореспондент мазнув при самім початку імпрези! Перший виник перед паном Перфецьким сам господар, маленький зворохоблений італієць непевного віку, під вусом, 55 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ можливо, наліпленим, і з безконечним папіросом у кутику вуст, пан Даппертутто, секретар фундації, рухливий і вертля­ вий, чи, що так скажу, ртутлявий.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |