Древослів

Словник Української Мови

кореневищний

[korɛnɛʋɪʃt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який стосується кореневища, властивий кореневищу; призначений для кореневища.

  2. (Ботаніка) –

    Біол. Який має кореневище або розмножується за допомогою кореневища (про рослини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кореневищний, р. кореневищного, д. кореневищному, з. кореневищного, о. кореневищним, м. кореневищнім

Більше записів