коренево-суфіксальний

[korɛnɛʋo-sufiksɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Створений одночасно за допомогою кореня та суфікса (про спосіб словотвору).

  2. (Лінгвістика) –

    Який стосується одночасно кореня та суфікса, пов’язаний з ними.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коренево-суфіксальний, р. коренево-суфіксального, д. коренево-суфіксальному, з. коренево-суфіксального, о. коренево-суфіксальним, м. коренево-суфіксальнім

Більше записів